ОЛЕКСАНДР ЧУМАК: ДОРОГА ДОДОМУ
ОЛЕКСАНДР ЧУМАК
ВЕТЕРАН РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ. ВОЇН 128-ОЇ ОКРЕМОЇ ГІРСЬКО-ШТУРМОВОЇ БРИГАДИ. УЧАСНИК РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ВІТРИЛЬНОГО ПОХОДУ КАНАРИ 2026.
Олександр — киянин у третьому поколінні. Колись його дід брав участь у відбудові Києва після Другої світової війни, тож і мамі Олександра, і сестрі, і йому самому випало народитися саме тут. У Києві він виріс і здобув фах магістра психології. Змінив чимало робіт, а після строкової служби знайшов своє покликання — роботу з дітьми з аутизмом.
Потім настав 2014-й, і час покликав його до війська. Перше поранення Олександр отримав у 2015-му, якраз перед виходом із Дебальцевого. Далі крок за кроком: досвід, навички, підготовка до великої війни. А вже під час повномасштабного вторгнення він втратив ноги. П'ятдесят операцій, реабілітація, спорт і жага перемагати повернули його до звичних стандартів потужності.
Одна з пристрастей Олександра — мандри. Щойно він дізнався про проєкт «Титани під вітрилами», одразу загорівся ідеєю. На Канарах його чекав справжній океан: переходи між островами тривали від 5 до 15 годин у відкритій воді. Випробувати себе під час хитавиці, попрацювати в команді, здобути нові навички, відчути, що все можливо, а життя прекрасне.
Один із вечорів на островах Олександр провів із волонтерами в невеликому місцевому кафе, і воно припало йому до душі. Образ власної кав'ярні він давно вимальовував у голові, а тут раптом побачив живий прототип своєї мрії. Пізніше це кафе стане прообразом його власної справи.
Але океан і те кафе — не єдине, що Олександр виніс із походу. Не менш важливою за випробування себе у відкритій воді виявилася команда. Люди, з якими він був в одному екіпажі, лишилися поруч і після походу. Сьогодні вони приїжджають до Києва й підтримують Олександра в реалізації власної мрії. «Похід у Канари справді дав мені класних людей, які приїхали сюди і підтримують мене. Люди — найцінніше, що я маю зараз», — каже Олександр.
«Дати нам можливість поглянути в очі океану — це неймовірна ініціатива. Мандри змінюють людину на краще, а цей проєкт — про любов і повагу».
Окрема подяка Антону Федорову за чудові, по-справжньому професійні фотографії з цього походу. Антон став одним з наших волонтерів, і окрім підтримки титанів у поході, він зробив безліч неймовірних кадрів.
ЯК ПІДТРИМАТИ ТИТАНА ОЛЕКСАНДРА
Свою кав’ярню «Кийвіа» в Києві Олександр виношував давно. Ідея визрівала ще зі студентських років, коли він працював у різних закладах: хотілося створити щось своє, що відповідало б його баченню сервісу, щось середнє між прохідним місцем і домашнім квартирником. Назва поєднує Київ і дороги. Для когось це кав’ярня в дорозі, місце зупинки, а для самого Олександра — дорога додому.
«Кийвіа» — атмосферний простір, який добре пасує і для тихого вечора за кавою, і для камерних заходів. У «Кийвіа» можна замовити не лише каву в закладі, а й продукцію з собою: каву в зернах і фініки з сиром та горішками.
ЗАВІТАЙТЕ ДО «КИЙВІА» ТА ПІДТРИМАЙТЕ ПРОСТІР, ЯКИЙ ВЕТЕРАН БУДУВАВ ЯК СВОЮ ДОРОГУ ДОДОМУ.
ХОЧЕТЕ ЩОБ ТАКИХ ІСТОРІЙ СТАВАЛО БІЛЬШЕ?
ХТО ЗРОБИВ ЦЕЙ ПОХІД МОЖЛИВИМ
СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПРОЄКТУ
Долучайтесь волонтером, партнером чи меценатом та впишіть своє ім'я в історію відновлення тих, хто цього найбільше потребує.







